— Кожна дитина потребує руху тіла, пальчикових ігор-вправ, мотиваційного для себе середовища. Як правило, мовлення дитини ми викликаємо звуконаслідуваннями за тваринками: «МУ», «НЯВ», «ГАВ», «БЕ» й інше. Надважливими є мелодійні та ритмічні пісеньки, в такт яких рухається тіло дитини. Однак коли дитя не розмовляє внаслідок ураження центральної нервової системи чи розвиток дитини іде як системне порушення, тут маршрут руху може бути непростим. Мовлення є складним процесом, якому передують ряд інших, базових. У будь-якому випадку навколишнє середовище має бути цікавим, навіть провокаційним.

— Ніколи не пізно) запасайтесь мотивацією, наполегливістю і у вас вийде все не важливо скільки вам років.

— Передусім хороший логопед є хорошим психологом. Саме з позитивного контакту розпочинається взаємодія та формується результат. Логопед зобов’язаний замотивувати дитину, викликати бажання до заняття-гри. Логопед – це корекційний педагог. Той, що виправляє. У своїх підходах базується на знаннях із медицини, генетики, невропатології, психопатології тощо.. Існує великий перелік логопедичних завдань, котрі формуються із логопедичного висновку чи діагнозу. Адже зв’язне мовлення, яке нам є необхідним у житті, розпочинається із вимови складів, слів, словосполучень, речень простих та поширених. Воно не буває без хорошого моторного планування, що базується на мисленні. Як дитина чує звуки, чи не плутає глухі із дзвінкими, чи не має вроджених анатомічних особливостей артикуляційного апарату, як жує-п’є, як дихає-дмухає, як сформована дрібна моторика, чи не переставляє-пропускає склади у словах, наскільки багатим-бідним є словниковий запас – все це і не лише має значення. Насамперед слід пересвідчитись, чи не є порушеним слух дитини, особливо коли було багато антибіотиків. Це обстежує лікар-сурдолог, але не лор. Логопед має бути ще й музикантом – саме з мелодики та ритму іде запуск мовлення, слід багато співати, пританцьовувати. І весь цей комплекс має бачити, чути, відчувати логопед.

У шкільному віці у дітей виявляють проблеми читання та письма. Є діти, які при високій комунікації та збереженому інтелекті не можуть добре читати та писати. Це пояснюється інакшою влаштованістю мозку і називається «дислексія», «дисграфія». Профілактикою цих проблем, їх усуненням теж займаються логопеди. Наприклад, коли дитина іде до школи, але не може зав’язати шнурків на власних черевиках, можна припустити її потенційні «шанси» набути статусу дисграфіка.

— Має екзотичний вигляд (жартую). Дехто аж підстрибує від подиву, що й язик потребує масажу. При зниженій іннервації можна масаж робити пальцями, зубною щіткою звичайною або ж вібраційною. Часто логопеди застосовують логопедичні зонди. Це своєрідні інструменти із медичної сталі. Є ще вібраційні зонди. Діти їх або обожнюють, або ж не переносять – бояться. Все залежить від того, який попередній досвід мала дитина: із нею поступали насильно, дитя пручалось, відчуло біль. Якщо ж аналогічно поступати із процедурою масажу, звісно, такий масаж жодної користі не принесе. При необхідності чи потребі масажують ще й плечовий пояс, обличчя, ділянки голови, в окремих випадках – і м’яке піднебіння.

— Логопед коригує невиразну вимову дитини, показує правильну вимову складних звуків. Часто фахівець працює з дітьми від трьох до шести років.

Дефектолог займається загальним розвитком дитини, бореться з психофізичними проблемами, порушеннями опорно-рухового апарату, розвиває емоційну - вольову сферу.

— Дефектолог - фахівець більш широкого профілю. Він допомагає діткам з різним набором відхилень (мова, слух, зір, зниження інтелекту, патології опорно-рухового апарату). Способи лікування обов'язково обговорюються з батьками. Надійних фахівців можна пошукати через відгуки знайомих, інформацію в інтернеті, в професійних та батьківських групах доказової медицини, порадившись з лікарем-педіатром, якому ви довіряєте.

— Проконсультуватись із дефектологом раджу батькам, якщо їхня дворічна дитина не розуміє простих інструкцій, прохань, а лиш діє за аналогією, у три роки дитина повинна виконувати уже складні дво- чи триступеневі інструкції.

— Індивідуальні заняття тривають від 25 до 40 хвилин. Вони включають обов’язкову артикуляційну та пальчикову гімнастику, чергування фізичних та розумових навантажень, фізкультхвилинки, завдання на концентрацію уваги, пошук простих рішень, розвиток логіки тощо. Рідко коли вони відбуваються сидячи за столом – усе більше в русі, у різних пристосованих частинах кабінету: викласти на підлозі предмети, порахувати на стіні наліпки, повторити певні фрази, стоячи на балансирі, пройти лабіринт, зайнятись дослідницькою діяльністю або потренувати соціально-побутове орієнтування. Аби утримати увагу дитини, доводиться робити до 10 змін видів діяльності протягом одного заняття, інакше вона стомиться від одноманітності й відмовиться працювати узагалі.

— Робота дефектолога, спрямована на розвиток психічних процесів дитини – мислення, пам’яті, уваги, сприймання, а також зв’язного мовлення, дрібної загальної моторики. Ведеться вона в ідеалі у системі із логопедом та психологом, а тривалість її суто індивідуальна.

— Заняття з дефектологом для дитини в ранньому віці можуть значно вплинути на її майбутнє, позбавити її від можливих проблем, пов'язаних з розвитком і спілкуванням. Буває, що порушення мови має в основі ряд серйозних неврологічних розладів.

Насправді це твердження і лякає багатьох батьків. В голові виникає бунтарська думка: немає у нас ніяких неврологічних проблем, ну подумаєш, не вимовляє дитина кілька звуків, саме пройде, налагодиться. Адже якихось 30-40 років тому стільки уваги цьому не приділяли і нічого, всі без логопедів говорити навчилися. Навчилися, і в повному обсязі, і в дорослому віці скорегувати багато аспектів набагато важче, ніж в дитинстві (а часом неможливо). Багато проблем безсумнівно можуть «розтанути» самі, проте якщо упустити момент там, де дійсно потрібна своєчасна допомога - результат буде поганим.

— До дитячого психолога варто звернутися, коли ви стали помічати у вашої дитини:

• страхи;
• підвищена агресивність та імпульсивна поведінка;
• аутоагресія;
• є складнощі у спілкуванні з іншими дітьми та з дорослими;
• з'явилися звички (смоктати палець, гризти нігті);
• підвищена тривожність;
• замкнений;
• став плаксивим і примхливим;
• погана успішність;
• складності адаптації у школі;
• психосоматичні проблеми;
• підвищена збудливість та гіперактивність;
• порушення пізнавальних процесів (пам'ять, мислення, увага);
• профорієнтація;
• самопошкодження (порізи, опіки, синці, виривання волосся);
• втрата близьких, рідних;
• насильство або став свідком;
• розлучення батьків;
• вина, сором;
• переїзд в інше місто, країну;
• зміна школи;
• перебування на самоізоляції;
• розлад харчової поведінки;
• проблеми зі сном;
• конфлікти батьків та дітей
• комп'ютерна, ігрова залежність;
• буллінг;
• суїцидальна поведінка, думки;
• розмови про смерть;
• кризовий стан у підлітків;
• не можете порозумітися з дитиною.

— Відвідувати дитячого психолога можна з будь-якого віку. Фахівець насамперед консультує батьків.

Симптом дитини є індикатором психологічної атмосфери в сім'ї.

Порушення поведінки – це природна захисна реакція, яка може бути пов'язана зі змінами звичного способу життя.

• Проводиться з батьками первинна консультація та формується запит до дитячого психолога.
• Під час консультації ставляться питання як до дитини, так і до вас батьків.
• Ви можете бути присутніми на консультації, але дитині складно буде розкритися в присутності вас.
• З дитиною проводитися діагностика на тему вашого звернення. Вона може проходити по-різному залежно від настрою вашої дитини та бажання. Це можуть бути тести, бесіда, малюнки, ігри тощо це все діагностичний матеріал для дитячого психолога залежно від віку, настрою та бажання дитини.

У процесі спілкування дитячий психолог створює умови, щоб дитина могла виражати свої почуття, бажання, для цього потрібно створити атмосферу довіри (при тривалій терапії). Тоді для батьків буде зрозуміло причини та їх вирішення.

• Дитячий психолог повинен приймати дитину такою як вона є, не засуджувати, не соромити, не звинувачувати тощо.
• Дотримуватися конфіденційності.
• Працювати з дитиною в тому темпі який йому зручний (вирішити всі питання за 2 консультації деякі запити неможливо).
• Виявляти емпат